В історико-культурному заповіднику в Луцьку розташована давня пам’ятка лютеранського минулого Волині. На перетині Кафедральної та Караїмської вулиць стоїть кірха – церква німецьких колоністів.
Коли Волинь опинилася у складі Російської імперії, то уряд сприяв переселенню сюди німців, оскільки сподівався з їх допомогою відновити та вивести на високий рівень сільське господарство та промисловість, — пишуть «Хроніки Любарта».
24 червня 1905 р. відбулася урочиста церемонія закладення фундаменту майбутньої кірхи. Її запроектував архітектор Християн Бойтельспахер у неоготичному стилі. Роботи зі спорудження кірхи тривали близько 15 місяців. Члени лютеранської громади активно допомагали будівельникам, виконуючи нефахові, але потрібні на будівництві роботи. Це дещо зекономило кошти та час.
На центральній вежі встановили великий дзвін, привезений з німецького міста Бохума. Всередині храму поставили орган із 16-ма регістрами фабрики GebrüderRieger. Традиційно єдина нава протестантського храму являла собою світлу залу з широкими хорами та високими стрілчастими вікнами. Три вівтарні вікна були розписані.
У міжвоєнний період кірха була центром духовного та громадського життя лютеранської громади Луцького повіту. Однак наблизилася Друга світова війна, і за домовленістю радянського та німецького урядів німецькі колоністи Волині були виселені на територію Польщі. Таким чином лютеранська кірха втратила своїх господарів, які більше не повернулися на ці землі.
В радянський час певний період тут був архів, а в дев’яностих церкву від реставрувала громада євангельських християн-баптистів, які і до сьогодні використовують давню кірху.
