7 волинських лікарень стануть опорними. Це — Волинська обласна клінічна лікарня, Луцька міська клінічна лікарня, Ковельське міськрайонне територіальне об’єднання, Нововолинська міська, Любомльська, Ратнівська і Камінь-Каширська центральні районні лікарні.
Їхній перелік 15 січня затвердив Кабмін, — повідомляє «Суспільне».
Тетяна Шкарлатюк відновлюється після операції на серці. До обласної клінічної лікарні жінка приїхала із Луцького району.
«Можна було їхати і в Львів, і в Київ, а чого, якщо в нас тут все є, і прекрасна апаратура, і лікарі хороші», — каже пацієнтка Тетяна Шкарлатюк.
Кардіохірург Володимир Капець: це була одна з типових операцій, 200 в рік робить відділення таких операцій.
Завідувач відділення Ігор Біскуб розповідає: в обласній лікарні медики роблять операції різного рівня складності. Найсучасніше обладнання дозволяє відстежити реабілітацію хворих.
«Обладнання цієї лабораторії не відрізняється від клінік України та й у світі», — зауважує лікар Ігор Біскуб.
Волинська обласна лікарня – у переліку опорних лікарень. Як розповів її керівник Олександр Дудар, до уваги брали наявність сучасного обладнання, вузькопрофільних спеціалістів, доступність і змогу працювати цілодобово. Нині адміністрація обласної лікарні підписує договори з Національною службою здоров’я і визначає пакет послуг, які надаватиме, каже керівник. З його слів, за останні два роки у лікарні купили обладнання на 150 мільйонів гривень. Тут працює майже півтори тисячі людей, три сотні з них – це лікарі.
Це – Ківерцівське районне територіальне медичне об’єднання. Лікарня не буде опорною, розповів генеральний директор Михайло Слижук. Гроші на заклад виділяють із районного бюджету і з бюджету об’єднаних територіальних громад. Зі слів гендиректора, 95% грошей, що надійшли торік, витратили на заробітну плату медиків.
У неврологічному відділенні лікуються Володимир Мінчук і Василь Лютий. Розповідають: їм важливе ставлення медперсоналу і доступність лікування.
«Якщо у Ківерці я плачу, машину найняти, 250 гривень, то у Луцьк мені треба 500 платити з порізаною рукою чи ногою, щоб зашити. Закривати нічого не треба», — розповідає пацієнт Володимир Лютий.
Породілля Іванна Лінник живе у селі за 40 кілометрів від райцентру Ківерці. Сюди їй, каже, добиратися зручніше, ніж у Луцьк, тому не хотіла б, щоб у лікарні закривали відділення.
«Ми із села Карпилівка, приїхали народжувати синочка. Умови тут дуже чудові», — каже породілля.
Лікарня у Ківерцях розрахована на 200 ліжкомісць, розповів медик Михайло Слижук. З його слів, у зв’язку із вкрай обмеженим фінансуванням, останні роки у закладі об’єднували відділення.
«Наш інтерес — щоб наша установа залишалася хоча б такою, як вона є. Район наш великий, майже 64 тисячі населення. Останній населений пункт знаходиться за 70 кілометрів від Ківерець», — зазначив генеральний директор Ківерцівського ТМО Михайло Слижук.
Утримувати районні лікарні, їх 16, економічно не вигідно, розповів начальник управління охорони здоров’я Ігор Ващенюк.
«Якщо трапляється катастрофа: інфаркт, інсульт, гостра хірургічна паталогія, хворого треба завезти у той заклад, який має відповідне обладнання, персонал, у якому йому можуть надати медичну допомогу згідно протоколів і де перебування цього пацієнта безпечне. Критерії – це лікарні інтенсивного лікування населення і 60-хвилинна доступність», — підкреслив начальник обласного управління охорони здоров’я.
Ігор Ващенюк каже: лікарні, які не стануть опорними, поки що працюватимуть як і працювали.
