У селі Дольськ поблизу Турійська був величезний палац, який проіснував до 1939 року. Зведений він був наприкінці XVIII століття.
Про це пише Тетяна Яцечко-Блаженко, — йдеться на сайті Район.Турійськ.
У цьому палаці проживала до смерті перша дитина останнього короля Польщі Станіслава ІІ Августа – Констанція, яка народилася в 1768 році. У 1790 році Констанція та її чоловік, Кароль Жвань переїздять на Волинь, де він стає старостою Володимирського повіту. Під палацом було величезне підземелля в готичному стилі, інколи, його глибина сягала двох поверхів.
Палац в Дольську, фото до 1939 року
Палац оточував мальовничий парк, в якому було багато каналів та містків. 17 червня 1844 року «королівна» Констанція помирає на Волині, похована вона була на парафіяльному кладовищі, поблизу містечка Турійськ.
Палац в Дольську, поч. ХХ століття
В книзі про волинські резиденції Романа Афтаназі вдалось розшукати чи не єдині зображення палацу, який був у Дольську. Відомо, що він проіснував до 1939 року. Довжина палацу була близько 120 метрів. Під усією будівлею було величезне підземелля в готичному стилі. Це підземелля з’явилось раніше, і можливо дісталось у спадок від значно раднішого палацу чи навіть замку. Існує легенда, що в підземеллі зберігались бочки із золотом графа Мошинського.
Палац, який ви бачите на світлинах із книги Р. Афтаназі, з’явився вкінці XVIII ст. Сьогодні точно не відомо, чи це був перший палац в Дольську. В ХІХ ст. палац зазнав значної перебудови, особливо його верхній поверх. В 1939 році палац був знищений пожежею. Навколо палацу був великий парк, де росли дуби, буки величезних розмірів. В парку були мальовничі канали та містки. Квіткові клумби прикрашали парк та вхід до палацу. В парку було багато скульптур у грецькому стилі… боги, саркофаги, все це тут можна було побачити.
Палац в Дольську, поч. ХХ століття
Цікавою будівлею на території маєтку був мурований лямус (пол. lamus, lemus, нім. Lehmhaus від Lehm – «глина» та Haus – «будинок») – господарська будівля для збереження харчових продуктів, одягу, зерна, знарядь праці, цінного майна, а також для житла влітку. Лямуси розповсюдилися у XVIII-XIX ст. Будувалися частіше за все в містах, садибах, рідше – у селянських дворах. Відомі ля муси головним чином в Західній Білорусі, а також в Литві і Польщі.
Усі хто бував у палаці розповідали, що їх вражала їдальня. Стеля цією чи не найбільшої кімнати в палаці був прикрашена дорогоцінними люстрами. В приміщенні знаходилась колекція бронзових фігур та музей порцеляни.
Поряд із головною будівлею палацу було приміщення театру, там також були кімнати для проживання акторів та оркестру. Всі витрати на утримання театру фінансував граф Фредерик Юзеф Мошинський.
Фредерик Мошинський так описав свій палац в заповіті: «Залишаю будинок, який був моїм помешканням з меблями, портретами, люстрами, порцеляною, посудом, архівом родинних документів…».
Посеред головної будівлі палацу знаходилась велика зала, посеред якої був мурований камін. Стіни цього приміщення були прикрашені мисливськими трофеями, серед яких були голови лосів, зубрів, турів.
До 1914 року інтер’єр палацу складався із меблів в стилі Людовика XVI, ампір та Людовика Філіпа.
Стіни палацу прикрашали картини із образами Венеції відомого італійського художника Джованні Антоніо Каналь (Каналетто). В залі для балів було три картини авторства Марчелло Баччареллі, придворного художника короля Польщі доби пізнього бароко і ранішнього класицизму, італійця за походженням. Справжнім скарбом було два полотна пензля Франца Вінтерхальтера, німецького живописця і літографа, одного з наймодніших портретистів середини XIX століття. Він створив єдину в своєму роді галерею принцес і аристократок практично всіх країн Європи.
Вражаючою була колекція карет XVIII ст. графа Мошинського. Для зберігання безцінного транспорту в Дольську була зведена спеціальна будівля, такий собі гараж. Були тут і славнозвісні карети «Берліни», розраховані на далекі подорожі, туди запрягали по 6-8 коней. Така карета могла вмістити чотирьох подорожуючих. Ці карети здебільшого були в стилі рококо і класицизму. В оздобленні екіпажу особливе місце займали живописні композиції. Біля східного крила палацу бул зведена каплиця в неготичному стилі.
Відомо, що маєток у Дольську мав розмір 100 га, з них 70 га займав парк. Парк знаходився на захід від палацу, бо зі східної частини були фруктові сади.
